ЖЕ́БРИ, РІВ,
Же́бри, рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 478.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЖЕБРУВА́ТИ, РУ́Ю, ЄШ, →← ЖЕБРА́ЧКА, КИ,